Чекаючи на Годо

Abstract

Лакі унікальний у п’єсі, де більшість героїв розмовляють безперервно: він вимовляє лише два речення, одне з яких має понад сімсот слів (монолог). Лакі страждає від рук Поццо охоче і без вагань. Він «прив’язаний» (улюблена тема в Годо) до Поццо напрочуд довгою мотузкою в першій дії, а потім такою ж сміховинно короткою мотузкою в другій дії. Обидва зав'язані на шиї. Коли він не виконує накази Поццо, він зазвичай стоїть на одному місці, пускаючи слину, або спить, якщо простоїть там досить довго. Його реквізит включає кошик для пікніка, пальто та валізу, повну піску. Лакі — очевидна антитеза Поццо. У якийсь момент Поццо стверджує, що все існування Лакі засноване на тому, щоб догоджати йому; тобто поневолення Лакі є його сенсом, і якщо він колись звільниться, його життя перестане мати будь-яке значення.