Теоретико-методологічні засади державного регулювання розвитку внутрішнього ринку споживчих товарів в контексті екологічної конкурентоспроможності

Abstract

У сучасних умовах глобалізації та загострення екологічних проблем питання державного регулювання розвитку внутрішнього ринку споживчих товарів набуває особливої актуальності. Екологічна конкурентоспроможність стає одним із ключових факторів стійкого розвитку економіки, що вимагає теоретико-методологічного обґрунтування державної політики у цій сфері. У статті розглянуто основні теоретичні підходи до державного регулювання внутрішнього ринку споживчих товарів, визначено його функції, інструменти та механізми, а також обґрунтовано необхідність інтеграції екологічних критеріїв у систему регулювання. Дослідження спирається на аналіз існуючих наукових концепцій та нормативно-правових актів, що регламентують екологічні аспекти конкурентоспроможності товарів на внутрішньому ринку. Визначено, що сучасні тенденції економічного розвитку передбачають посилення ролі держави у формуванні інституційного середовища, сприятливого для виробництва та реалізації екологічно безпечної продукції. Оцінено вплив регуляторної політики на конкурентні позиції підприємств та їхню здатність впроваджувати інноваційні технології, спрямовані на підвищення екологічної ефективності. У статті висвітлено методологічні засади оцінки рівня екологічної конкурентоспроможності товарів, що включають аналіз життєвого циклу продукції, вплив на довкілля, відповідність екологічним стандартам та сертифікаційним вимогам. Запропоновано комплекс заходів щодо вдосконалення механізмів державного регулювання, включаючи економічні стимули, податкові преференції, екологічне маркування та розвиток системи «зелених» державних закупівель. Результати дослідження можуть бути використані для розробки державних стратегій та програм підтримки екологічно орієнтованого підприємництва, спрямованих на забезпечення збалансованого розвитку внутрішнього ринку споживчих товарів.