Креативні індустрії та їх вплив на економічний розвиток України

Abstract

Дисертаційна робота є комплексним дослідженням впливу креативних індустрій на економічний розвиток України в умовах сучасних глобальних трансформацій. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі креативних індустрій як важливого чинника економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Особливого значення дослідження набуває в контексті складних економічних і політичних викликів, з якими стикається Україна в умовах повномасштабної війни. За таких обставин креативні індустрії демонструють значний потенціал щодо формування доданої вартості, створення робочих місць, стимулювання інноваційної діяльності та забезпечення стійкості економічного розвитку. У зв’язку з цим виникає потреба в поглибленому дослідженні особливостей функціонування креативних індустрій, їх структурних складових, а також механізмів впливу на соціально- економічний розвиток держави. Креативні індустрії охоплюють галузі, пов’язані зі створенням, виробництвом та розповсюдженням культурних благ і послуг, а також інші сфери, де творчість та інновації є основою для створення економічної вартості, зокрема дизайн, ІТ, рекламу, моду. Креативна економіка розглядається як макрорівневий підхід, що об’єднує всі галузі економіки, де творчий потенціал, інтелектуальна власність та інновації є ключовими ресурсами зростання та конкурентоспроможності. За структурою, креативні індустрії України багатовимірні та охоплюють низку підсекторів, що базуються на інтелектуальній праці, творчості, цифрових технологіях і культурному виробництві. На основі оцінки динаміки експорту та імпорту креативних товарів України, визначено, що зовнішньоторговельні операції з креативними товарами є важливим індикатором інтеграції України у міжнародні ринки культурних, дизайнерських, медіа- та інноваційних продуктів. Встановлено, що креативні індустрії України сформувалися як економічно значущий сектор із високою роллю людського капіталу, цифрових технологій та інноваційної активності, однак ефективність їх функціонування стримується фрагментарністю інституційного середовища, недостатньою міжвідомчою координацією, обмеженістю довгострокових фінансових інструментів і регіональними диспропорціями розвитку. Європейський досвід і результати кількісного аналізу підтверджують доцільність переходу від розрізнених програм підтримки до цілісної моделі інституційної політики, орієнтованої на стратегічне планування, кластеризацію, управління людським капіталом, цифровізацію та міжсекторальну інтеграцію. Авторська модель модернізації інституційного середовища функціонування креативних індустрій, доповнена інтегральним індексом CIDSSU та прогнозними оцінками до 2030 року, формує аналітичну основу для підвищення результативності державної й регіональної політики та створення стійких передумов довгострокового розвитку креативного сектору в умовах післявоєнної трансформації економіки України. Обґрунтовано авторську модель інтегрованої інституційної підтримки розвитку креативних індустрій, яка розглядається як складова структурної модернізації національної економіки та інструмент підвищення її інноваційної, соціальної й регіональної стійкості. Запропонована модель базується на принципах нової інституційної економіки, концепції smart-спеціалізації, управління людським капіталом і міжсекторальної інтеграції, що дозволяє поєднати стратегічну визначеність державної політики з адаптивністю інституційних механізмів у динамічному середовищі креативної економіки. Наукова новизна дисертації полягає в теоретичному обґрунтуванні та розвитку наукових положень щодо ролі креативних індустрій у забезпеченні економічного розвитку України, а також у розробленні прикладних підходів до аналізу й інституційного забезпечення розвитку креативного сектору.

This dissertation is a comprehensive study of the impact of creative industries on Ukraine's economic development in the context of contemporary global transformations. The topic's relevance stems from the growing role of creative industries as a key factor in economic growth and competitiveness of the national economy. The study is particularly significant in the context of the complex economic and political challenges facing Ukraine amid a full-scale war. In these circumstances, creative industries demonstrate significant potential for generating added value, creating jobs, stimulating innovation, and ensuring sustainable economic development. Therefore, an in-depth study of the functioning of creative industries, their structural components, and the mechanisms by which they influence the country's socioeconomic development is needed. Creative industries encompass sectors related to the creation, production, and distribution of cultural goods and services, as well as other areas where creativity and innovation are the basis for generating economic value, including design, IT, advertising, and fashion. The "Creative Economy" is viewed as a macro-level approach that integrates all sectors of the economy, where creative potential, intellectual property, and innovation are key resources for growth and competitiveness. Ukraine's creative industries are structurally multidimensional, encompassing a number of subsectors based on intellectual labor, creativity, digital technologies, and cultural production. A characteristic feature of creative industries is their low capital intensity, which, in contrast to more traditional economic sectors, combined with their high heterogeneity, helps lower barriers to entry into the market for goods and services. This makes creative industries an important component of the modern economy, stimulating innovation, startups, and new entrepreneurial initiatives that are impossible without the creative component. The economic aspect of the creative industries development model is substantiated, envisioning GDP growth, increased competitiveness, and investment attraction through the development of sectors based on creativity and innovation. It has been confirmed that the effective development of creative industries requires a transition from the fragmented use of individual support instruments to a holistic system of economic and managerial interventions based on their complementarity and coherence. The combination of financial, managerial, educational, regulatory, and infrastructural instruments, reinforced by digital priorities and integration into regional smart specialization strategies, creates the conditions for increasing the sustainability and competitiveness of the creative sector. Quantitative results and scenario assessments indicate that the systemic nature of instrumental support determines the possibility of the creative industries' transition from adaptive recovery to a trajectory of accelerated growth and their use as a driver of Ukraine's postwar socioeconomic development. The author presents a model of integrated institutional support for the development of creative industries, which is viewed as a component of the structural modernization of the national economy and a tool for enhancing its innovative, social, and regional resilience. The proposed model is based on the principles of new institutional economics, the concept of smart specialization, human capital management, and cross-sector integration, which allows for the combination of strategic clarity in public policy with the adaptability of institutional mechanisms in the dynamic creative economy.