Особливості розвитку української поп-культури кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Abstract

Впродовж останніх десятиліть, в музикознавчій культурі, відбулися вагомі зміни щодо продукування та відображення естрадного мистецтва на сцені. Зокрема, такі науково-теоретичні та практичні аспекти спостерігаються в культурологічних та мистецтвознавчих течіях. Це пояснюється тим, що музична культура, шоу-бізнесової діяльності, кінця ХХ – початку ХХІ століття ознаменувала якісно нові межі у розкритті творчості та таланту особистості. Окремо можемо уточнити, що логічно визначальні ідеї постмодернізму (основна концепція тут наголошуватиметься на деструктуралізмі та децентралізація суспільства) зумовили визнання єдиною цінністю не обмежену свободу самовираження митця. Таким чином, саморозкриття особистісності артиста, в засобах пост модерного мистецтва, полягає у безлічі форм культуро-творчих ракурсів, що відображається в експериментаторстві та новаторстві музичних творів, стиранні кордонів між мистецтвом та іншими митецькими сферами, поєднанням соціально-важливих компетентностей суспільства та музикознавчих проблематик. Головна формотворча особливість музичного мистецтва України полягає у тотожності зовнішньостильових ознак музичної культури країн Заходу та Сходу та формуванням власної української консистенції популярної пісні, з використанням автентичних зворотів та національних мелосів.