PR та політична реклама у формуванні правової культури та правничої етики в органах державного управління

Abstract

У статті автори аналізують комплексні механізми та суперечливі наслідки впливу інструментів Public Relations (PR) та політичної реклами (PA) на динаміку правової культури та рівень правничої етики в органах державного управління України у період 2018–2024 років, зокрема в умовах кардинальних трансформацій, спричинених повно- масштабною війною. У роботі здійснюється чітке концептуальне розмежування між інституційним PR, що фокусу- ється на довгостроковому формуванні відповідального суспільства, налагодженні діалогу та підвищенні довіри до системи, та політичною рекламою, яка є засобом короткострокової, емоційно зарядженої мобілізації електорату, спрямованою на забезпечення виборчої перемоги або підтримку конкретного рішення. Виявлено фундаменталь- ний конфлікт: популістична політична реклама генерує високі, часто нереалістичні, очікування швидких, «емоційно справедливих» рішень (наприклад, гасла 2019 року), що може прямо суперечити принципам верховенства права і професійної правничої етики. Це призводить до деформації правової культури, коли громадська думка, стимульо- вана емоційними наративами, починає цінуватися вище за дотримання законності та складного, тривалого процесу впровадження реформ. Аналіз емпіричних даних підтверджує деформаційний вплив опосередкованої інформації: значно вищий рівень довіри фіксується серед громадян, які мали безпосередній досвід участі в судових проваджен- нях (34% у 2018 р.), порівняно із загальним рівнем довіри до судів (16% у 2018 р.). Цей розрив автори трактують як прямий наслідок негативних медіатизованих наративів, які активно використовуються у політичній рекламі та є головним чинником формування низької правової культури серед широких верств населення. На противагу цьому, конструктивний інституційний PR демонструє здатність до зміцнення правничої етики. Як успішні моделі проактив- ного PR, розглядаються комунікаційні стратегії Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та Вищої ради правосуддя (ВРП). Комунікаційна стратегія ВАКС позиціонує суд як етично бездоганний орган, а зовнішній PR діє як ефективний механізм зовнішнього етичного контролю.