Особливості відображення соціального статусу кореспондентів в етикетних формулах ділового епістолярію Гетьманщини

Abstract

У статті вперше досліджено специфіку відображення соціального статусу кореспондентів у діловому листуванні Гетьманщини другої половини ХVІІ – середини ХVІІІ ст., зокрема встановлено екстралінгвістичні фактори, що впливають на склад етикетних формул; з’ясовано основні тенденції функціонування останніх в епістолярних документах й охарактеризовано лексичні засоби вираження соціального статусу дописувачів. Встановлено, що основним вербальним способом усвідомленого вираження соціального статусу комуніканта виступають стандартні етикетні формули зачину й кінцівки ділового листа. Роль статусних виконують лексеми, що визначають місце особи в соціальній структурі (соціальні гоноративи, регулятиви) або відтворюють ієрархічну організацію тогочасних військово-адміністративних інституцій та релігійної спільноти (військові чини, адміністративні посади, церковні сани). Розглянуті етикетні формули були відображенням соціального розшарування суспільства другої половини ХVІІ – середини ХVІІІ ст. Вони формувалися на базі норм місцевого звичаєвого права, а також під безпосереднім впливом справочинства Речі Посполитої й Московії. Обсяг ініціальних вокативних конструкцій, їх наповнення прикметниками-інтенсифікаторами напряму залежав від соціального становища адресата. По-третє, опрацьовані джерела підтверджують існування в діловому листуванні Гетьманщини успадкованої з попередньої доби статусної асиметрії між адресатом і адресантом, що виявлялася у вираженому етикетними формулами підкресленому звеличенні першого й самоприниженні останнього. При цьому в її основі лежала не лише станова чи майнова нерівність, а й прагнення автора продовжувати спілкування й досягнути поставленої мети.

The purpose of the article is to characterize the features of the reflection of the social status of correspondents in the business correspondence of the Ukrainian Hetmanate of the second half of the 17th –middle 18th centuries. It has been established that the main verbal way of conscious expression of the social status of the communicator is the standard etiquette formulas of the beginning and end of a business letter. The role of status is played by lexemes that determine the place of a person in the social structure (social honorifics, regulatives) or reproduce the hierarchical organization of the military-administrative institutions and religious community of that time (military ranks, administrative positions, church ranks). The considered etiquette formulas were a reflection of the social stratification of society in the second half of the 17th – middle18th centuries. They were formed on the basis of the norms of local customary law, as well as under the direct influence of the clerkship of the Polish–Lithuanian Commonwealth and Muscovy. The volume of initial vocative constructions, their filling with adjectives-intensifiers directly depended on the social status of the addressee. Thirdly, the studied sources confirm the existence in the business correspondence of the Hetmanate of a status asymmetry between the addressee and the addresser inherited from the previous era, which was manifested in the emphasized exaltation of the former and the self-humiliation of the latter expressed by etiquette formulas. At the same time, it was based not only on class or property inequality, but also on the author's desire to continue communication and achieve the set goal. The reflection of the social status of correspondents in the business correspondence of the Hetmanate was studied for the first time. The peculiarities of the social structure of the Ukrainian Hetmanate in the second half of the 17th – middle 18th centuries determined the functioning of a system of standard etiquette formulas of a business letter, which reflected the social stratification of that time with its vertical hierarchy.